Привіт, я називаюся Гордій Старух і сьогодні маю честь презентувати свою нову роботу - міні альбом "Хмільний"!
Хочете почути вибухове поєднання колісної ліри з синтами, бітами, слайд гітарою, а також піснями, котрі ше мій дід співав - сміливо вмикайте і далі не читайте!

А хто завжди шукає в музиці чогось глибшого, якогось послання, то давайте я вам розповім, чому я присвятив аж чотири пісні такій неоднозначній частині нашої культури і ще й об'єднав їх в один альбом.
"Хмільний" то історія яка виникає як казка, плавно перетворюється в комедію, яка з необережності перетворюється в триллер, а далі не встигнете й оком моргнути як наш герой сам того не розуміючи, з усмішкою летить у бездонну прірву.
Двері в цю історію нам привідкриває загадковий оповідач у "Чарці" - за збігом обставин то двері всіма забутої корчми десь на краю світу, куди аби забутись сходяться авантюристи й шукачі пригод з усіх усюд та й, навіть, сама смерть забігає туди, аби відпочити від своєї роботи. Це тут ви почуєте гітару, знайдену на смітнику, яка просто своїм виглядом може співати блюз і рване соло на лірі - і то кажуть велика рідкість була - почути якоїсь "перченої" мелодії чи пісні на лірі, через сакральність цього інструменту і закони братства, яке цю сакральність оберігало. Та, думаю, ви вже зрозуміли, в яку пропащу компанію ми попали.
Але тут ми моргнули - і вже ніби того й не було, а ми в тісноті з друзями сидимо на задньому сидінні старого жигуля і під трек "Холєра" мчимо по грунтовій дорозі серед поля кукурудзи в сусіднє село на дискотеку. За нами розвіюється довгий шлейф куряви, а попереду нас чекає повний спектр сільських пригод - від любовних - до "по пиці". Сонце щойно сіло. Так, "Холєра" це якраз про такі крайні і безтурботні веселощі, за долю секунди до того як все полетить шкериберть.
"Лісоруб" - а отут вже все летить шкериберть - а точніше по звивистій гірській дорозі серед ночі летить старий Зіл, його веде зрілий чолов'яга з налитими кров'ю очима. Чоловік, схмілівши відчув ревність, яка за час дороги вже переросла в лють. І тут вже хай собі кожен сам домальовує свій хід подій і те як закінчиться цей сюжет.
В мому випадку кінець один - прірва. "Світ не має дна" - це про прірву, таку бездонну, що з часом ми настільки звикаємо у ній падати, що нам починає здаватись, що ми летимо - від цього у нас на лиці з'являється усмішка, а потім ми тихо розчиняємось в темряві.
Надіюсь ця історія вам сподобалась, бо я вже готую оберемок нових - про любов, і там будуть значно солодші пісні й сюжети. А поки грає "Хмільний" можете переглянути кілька фактів про його створення.
1.Гітару в "Чарці" я справді знайшов на смітнику, дорогою до майстерні і саме на ній зародилася обробка цієї пісні.
2. Автором оригінального тексту "Чарки" є Юрій Федькович.
3. У пісні справді звучить кришталева чарка, якщо точніше - ріг. І булькає теж він.
4. "Соло" на лірі мало бути нормальне, але я його запоров і вийшло ще краще.
5. Хор дядьків у самому кінці пісні, насправді, зімітовано одним майстром лір
6. Слова до "Холєри" диктувала мені мама, і дуже просила про це не згадувати.
7. "Лісоруб" називається так бо в одному з моментів, прописаний деревообробний станок (я зняв про це ціле відео), а так це не канонічний Аркан.
8. "Світ не має дна" попри своє "народне" звучання є саундтреком до фільму "Захар Беркут" 1971р., де автором оригінального тексту є Дмитро Павличко, а мелодії - Володимир Губа.
9. В останній пісні звук ліри модулюється синтезатором Moog. Це може не дуже цікавий факт, але з ним у мене тепер є 10 фактів а не 9.
10. Три з чотирьох пісень цього альбому я знаю бо в моїй родині їх співають вже не одне покоління. І будуть співати і надалі.
Над мастерингом працював неймовірний Lesik Omodada з Шпиталь Рекордс. Решту робив сам